. Урок-дослідження в 11 класі "Тема
братовбивчої війни 1918-1920 рр. у творах українських письменників"
Мета.
Детальніше ознайомити учнів з подіями, що відбувалися в Україні в 1917-1920
рр. Вчити учнів оцінювати правдивість подій, змальованих у творах, аналізуючи
вчинки героїв, учити розуміти їх внутрішній світ. Розвивати вміння аналізувати
художній твір у єдності форми і змісту, робити порівняльний аналіз творів,
знаходити спільне й відмінне в їх тематиці та порушених проблемах у контексті
літературно-історичного процесу. Виховувати почуття патріотизму, гуманності,
любові до народу, України, прагнення змінити на краще життя, пробудити
свідомість, причетність до побудови незалежної держави - України.
Тип
уроку. Вивчення нового матеріалу, урок-дослідження.
Обладнання.
Портрети письменників Ю Яновського та В.Винниченка, виставка їх творів, книги з
історії України.
Хід уроку
Події 1917-1920
рр. в Україні знайшли широке відображення і українській літературі: в одних
творах вони змальовуються
однобоко, у світлі
панівної більшовицької ідеології, в інших - була спроба аналітичного осмислення
того трагічного для нашого народу часу. Пригадайте коротко історичні події в
Україні в 1917- 1918 рр.
2. Проблемне
питання.
Зараз багато точиться суперечок про визнання
воїнів УПА. Як ви особисто до цього ставитесь? Аргументуйте свою думку знаннями
з історії.
1.
Слово вчителя.
Ідея
"несвідомості" молодшого брата (України), що без старшого (більшовицької
Росії) не спроможний знайти "правильну" стежку, була провідною в
соцреалізмівських творах, звернених до подій громадянської війни на Україні.
(О. Корнійчук, "Правда", Ю.Смолич "Мир хатам - війна
палацам", О Довженко "Арсенал".) Твором, у якому об'єктивно, у
згоді з історичною правдою, осмислювалися події в Україні у 1918 році, була,
написана по гарячих слідах, драма В.Винниченка "Між двох сил". З
відомих причин вона не друкувалася в Україні з 1919 року. Лише тепер читач має
можливість ознайомитися з нею.
Роман Ю. Яновського "Вершники" довгий
час уважався хрестоматійним, найвищим досягненням письменника. Коли говорити
про нове прочитання роману, то слід пригадати слова "...рід розпадається,
а клас стоїть".
•
Поясніть слова Мусія Половця: "Тому роду не
буде переводу, в якому браття милують згоду".
•
У чому полягає головний конфлікт п'єси
В.Винниченка "Між двох сил"?
•
Хто в даній п'єсі виступає на боці українських
патріо-
тів.
Чому?
•
Хто у цій боротьбі їм протистоїть?
•
Володимира Вииниченка називають майстром мораль-
но-психологічного конфлікту. Чи прослідковується ця тенденція в зображенні
членів родини Сліпченків?
Визначаємо дві групи учнів
по 4 чоловіки. Групи одержують різні завдання, які працюють на один результат.
Поєднуючи частини, одержуємо цілісне уявлення про об'єкт.
У обох творах виведено
образ жінки - берегині роду.
1 ГРУПА.
Дати характеристику Софії
Сліпченко.
2 ГРУПА.
... старої Половчихи.
Кожна група отримує план, за яким дає
характеристику.
План характеристики
|
Робота з текстом.
•
Як змальовує Яновський у новелі "Подвійне
коло" події братовбивчої війни? (Битва махновського загону
Панаса з петлюрівцями. Похорон Оверка.)
•
Яку роль у творі відіграє така
деталь, як дощ? Знайдіть цитату. ("Чи змиє дощ - у слов'янській
міфології символ очищення від усякої нечесті - цю грішну землю? ").
Знайдіть у тексті
новели фрагмент, де змальовано остаточну перемогу інтерзагону Івана Половця.
Доведіть, що приховані від цензурного ока деталі підтверджують думку, що мета
не може виправдовувати анти людські засоби.
Запросити по черзі
представити частину результатів роботи групи, а разом з класом порівняти пункти
характеристики кожної героїні, пропонуючи виділити основні аргументи й
занотувати їх тезісно в зошити.
У ході проведеної
бесіди підвести учнів до висновку, що автори по-різному змальовують події
1917-1920 рр.: Ю.Яновський опоетизовано, романтично, а В.Винниченко - реалістично,
фатально. Бажано, щоб цей висновок зробили самі учні.
1
група:
Охарактеризувати
основні проблеми, порушені в романі Яновського "Вершники" та драмі
Винниченка "Між двох сил".
2
група:
Дати
порівняльну характеристику (тезисно) Мусія Половця та Микити Сліпченка.
3
група: Написати твір-роздум на тему
"Трагізм роду Половців та Сліпченків.
Урок розвитку мовлення в 10 класі
Тема. Література рідного краю. Людмила Шведенко "Без верби
і калини нема України", "Хто скаже, де найкраще жити?",
"Рідному місту", "Молитва за Вкраїну".
Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом ма-
ловисківської поетеси, вчительки рідної школи Людмили Шведенко, її віршами про
Україну та рідне місто Мала Виска. Через художнє слово показати любов до
України та батьківщини. Розвивати образне мислення, уміння виділяти головне.
Виховувати почуття любові до рідного краю, гордості за свою країну.
Обладнання.
Фотографія Л.Шведенко, збірочка віршів "Чотири стихії", рукописи ще
не опублікованих творів, ілюстрації до творів, фотографії рідного міста (фото
Л.Шведенко), картки з віршами Л.Шведенко та О.Кониського.
Хід уроку
Сьогодні,
діти, ви познайомитесь з життєвим і творчим шляхом добре відомої вам людини,
вчительки початкових класів нашої школи Шведенко Людмили Олександрівни.
- Чи доводилося раніше комусь читати її твори? Якщо так, то де саме?
(Збірка у шкільній бібліотеці, газета "Маловисківські вісті",
Інтернет-сторінка).
Урок
вимагатиме від вас певної ерудиції, оскільки потрібно самостійно підійти до
вирішення проблемних питань: яке значення мають для українців окремі рослини,
які стали символами держави ("Без верби і калини")-,
як зберегти добро в своїх серцях в критичні для України часи
("Хто скаже, де найкраще жити?"); збереження і примноження
надбань рідного міста ("Рідному місту")',
захистити Україну від кривди та зла ("Молитва за Вкраї-
ну").
На
дошці - фотографія поетеси.
Нижче
записані слова:
Молюся,
Господи святий, Благаю, Боже, не за себе, А за Вкраїну, бо їй треба Шалене море
доброти.
(Л.Шведешо.)
На
сьогоднішньому уроці з літератури рідного краю у нас знову звучатиме поезія.
Поезія, яку створила вчителька нашої школи Шведенко Людмила Олександрівна.
Людмила
Олександрівна народилася 12 березня 1964 року в місті Кіровоград, де на той час
навчалася в педагогічному інституті її мама, теж в минулому вчителька нашої
школи Мокріцька Діана Семенівна.
Дитинство
Людмили Олександрівни проходило в Малій Ви- сці, де вона й училася в нашій
рідній четвертій школі. Паралельно
навчалася у музичній школі по класу фортепіано, була активною учасницею місцевого народного театру при Будинку культури. Мріяла стати режисером. Але життя склалося так, що стала вчителем після закінчення Київського державного педагогічного інституту. В нашій школі працює вже 27 років, починаючи з 1983.
навчалася у музичній школі по класу фортепіано, була активною учасницею місцевого народного театру при Будинку культури. Мріяла стати режисером. Але життя склалося так, що стала вчителем після закінчення Київського державного педагогічного інституту. В нашій школі працює вже 27 років, починаючи з 1983.
Вірші
почала писати ще з дитинства. Але й сама не придавала великого значення таким
своїм здібностям, а тому більше писала привітань, подяк, побажань своїм друзям
та знайомим, пізніше - знайомим своїх друзів, яких вона навіть не знала. Та
зрештою стала писати для себе, для душі. І почали з'являтися на світ рядки,
присвячені рідним людям, рідному місту, рідній країні.
Людмила Олександрівна - поетеса двомовна. Її вірші звучать
як українською, так і російською мовами. Перші публікації, виставлені на
народний осуд, з'явилися саме в Інтернеті, де у авторки є власна сторінка на
російському сайті "Стихи.ру". Саме відгуки читачів і сприяли
вирішенню видати першу збірку віршів. Так у грудні 2007 року побачила світ
збірка під назвою "Чотири стихії-".
Окрасою
збірки стали поезії, присвячені Україні та Малій Висці. Саме ці твори ми
сьогодні заслухаємо і обговоримо.
2. Робота над віршем "Без верби і калини"
а) Виразне читання вірша
підготовленим учнем.
Калина - образ України, Її надія на життя. На
кращу долю солов'їну І на щасливе майбуття.
Це означає -
зрозуміло! - Що через тугу і печаль Іде до щастя Україна, Іде вперед, у світлу
даль.
І
кожна змалечку дитина Засвоїла про те слова, Що не існує Україна, Коли цих двох
рослин нема.
Маю на увазі вислів "Без верби і калини нема України"
(автор).
б) Запитання до
учнів.
-
Чи сподобалась вам поезія?
-
Чи зрозуміло, що хотіла передати цим віршем
автор, що прагнула донести до читача?
'
- На вашу думку, яке значення мають для українців верба і калина, які стали
символами держави?
-
Чи вдало змалювала авторка образ України саме
через ці символи?
-
Які художні засоби використовує поетеса у вірші?
-
З якою метою?
а) Виразне читання вірша підготовленою ученицею. Хто
скаже - де найкраще жити? Чи зможе хтось на це відповісти? Найкраще там, де
можеш полюбити, Душею й серцем прагнеш розцвісти.
А я змогла любити в Україні. І Україну-матінку люблю!
Вона, душа і серце - триєдині. За долю її кращую молю. Я знаю, що спокійним
залишитись - Це дуже важко... Чи потрібно все ж З усім, що відбувається,
змиритись? Не всі це вміють, ой, не всі! Я - теж...
Я інколи, буває, скаженію Від того, що безсила щось
зробить. Але я свято вірю, що зумію Добро в своєму серці не згубить! б) Бесіда
з учнями за змістом вірша.
-
Чи все зрозуміло вам у даному творі?
-
Хочу звернути вашу увагу на такі рядки:
"А я змогла любити в Україні. І Україну-матінку
люблю! Вона, душа і серце - триєдині. За долю її кращую молю."
-
Як би ви могли пояснити значення слова
триєдині". Вжитого по відношенню до слів "Україна, душа і
серце"?
-
Визначте головну думку цього вірша.
- Вірно,
головна думка - не згубити добро в своєму серці ні за яких обставин. Тож
давайте поміркуємо, а як зберегти добро в своїх серцях в критичні, нелегкі для
України часи.
а) Слово вчителя.
Багато поетів-земляків оспівували наше рідне місто.
Серед них добре знані вами Павло Бровченко, Валентина Левченко- Дигас, Світлана
Шевченко, Володимир Тільнов, Віра Яшан, Олег Тарасенко.
Не
оминула цю тему і Людмила Олександрівна. Пропоную вашій увазі її вірш
"Рідному місту".
б) Виразне
читання вірша вчителем.
Ти
рідне місто, батьківська колиска!
Ми
щиро дякуєм за те, що тут живем.
За
те, що гарну, славну Малу Виску
Найкращим,
найріднішим містом звем. У Висці наші виросли батьки. Зустрілись тут, сім'ю
свою створили, Тут народились ми, і провели роки, Коли до дитсадка й до школи
ми ходили.
У
цьому місті й ми зустріли долю...
І
Виска нас благословля у спільну путь.
На
те як буде ласка й Божа воля -
Нехай
і діти наші долю тут знайдуть. Нехай і далі процвіта роками У тихім шелесті
каштанів і тополь Найкраще місто, схвалене віками, Де пострічали ми і щастя, і
любов!
б) Бесіда з
учнями за змістом вірша.
-
Які почуття викликає у вас поезія Л. Шведенко
"Рідному місту"?
-
Яка основна думка вірша?
- - Чи близька
вам тема поезії?
На вашу думку, яких
зусиль повинні прикласти маловищани, в тому числі і ми з вами, щоб зберегти і
примножити надбання нашого міста?
5. Опрацювання
"Молитви за Вкраїну".
а) - Чи може хтось із вас пояснити слово "молитва"? Молитва - установлений текст, який промовляється, виголошується
віруючими під час звернення до Бога, до святих.
б) Виразне
читання вірша вчителем.
Молюся, Господи святий,
Благаю, Боже, не за себе, А за Вкраїну, бо їй треба Шалене море доброти.
Вже стільки винесла вона, Моя стражденная держава.
То ж і на щастя має право - Дісталось горя їй сповна.
Але
в останнії роки Наруги знов вона зазнала: все грошей "їм" і влади
мало, Терзають знову на шматки.
Вкраїна
бідная моя Знов бачить зраду і насилля. Врятуй же, Боже, від безсилля, Хай воля
здійсниться твоя.
Її терзали, як могли, Даруй
країні доброти,
Ділили, Боже, на частини, А владоможцям дай на розум.
Та все ж лишилася єдина - Змінить життєву нашу прозу До цього часу зберегли. На вірші допоможеш Ти.
в) Бесіда.
-
Чи актуальна ця молитва у наші дні?
г) Невеликий екскурс в історію (міжпредметний
зв'язок).
-
Звертаю вашу увагу на слідуючі рядки:
"Її терзали, як могли, Ділили, Боже, на
частини..."
-
Як ви гадаєте, кого мала на увазі авторка,
пишучи ці рядки?
д) Продовження бесіди.
- Прочитайте на картках
вірш О.Кониського "Молитва за Україну". Що, на вашу
думку, спільного між віршами цих двох авторів?
Боже великий, єдиний, Нам Україну храни. Волі і
світу промінням Ти її осіни.
голимось, Боже єдиний,
Україну храни. В(;і свої ласки й щедроти на люд свій
зверни.
Світлом
науки і знання Ти її просвіти.
В
чистій любові до неї, Ти нас, Боже , зміцни.
д^й
йому волю, дай йому долю, Дгій
доброго світу, щастя, дгш, Боже, народу многая-многая літа.
-Як
ви вважаєте, чи лише від самоґ0 Бога залежить щаслива доля України
та українців? Чи достатньо в<;ього помолитися, щоб життя країни
змінилося?
-Від
кого ж залежить щасливе май^У™ нашої держави та нас самих?
- Проблемним питанням по цьому і^фшу Для нас є захист України від
кривди та зла. А що ви вважаєте з.лом Для України?
(Екологічна криза, фінансова криза, занепад індустрії сільського господарства,
безробіття, перебування більшості гролШ()ян за межею бідності...)
- Як
кожен з нас може захистити державу від кривди та зла?
•
Які почуття викликали у вас розглянути на уроці
поезії?
•
Якого нового автора-земляк3 ви
відкрили для себе сьогодні?
•
Чим близькі вам поезії Людмили Шведенко?
•
Який вірш ви б вивчили нап£м ять?
Чому?
- Сьогодні, діти, ми з
вами провел™ УР0К>
на якому, як і раніше, пропускали
почуту інформацію через сеюю
Душу, аналізували її і робили висновки стосовно свого "Я".
Сподіваюся, цей урок
залишить добрий слід у ваших серцях,
що ви багато чого
зрозуміли. Саме від вас залежить майбутнє, від вашої освіченості, активної
життєвої позиції. Ви повинні орієнтуватися на те, що споконвіку було
притаманне нашому народові: патріотизм, відданість, милосердя, працьовитість...
1)
Поміркувати над розглянутими на уроці творами,
викласти свої міркування у вигляді невеличкого роздуму на тему "Призма
моєї душі";
2)
Ознайомитися з іншими творами Л.О.Шведенко.
ДРАМА
ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ «ПО ДОРОЗІ В КАЗКУ». ТРАГІЧНА СУПЕРЕЧНІСТЬ МІЖ ДУХОВНІСТЮ,
МРІЄЮ Й ЖОРСТОКІСТЮ
Мета:
опрацювати зміст етюду, визначити тему, проблеми, розкрити власне розуміння
образів-символів, зокрема символ дороги в Казку; дати порівняльний аналіз етюду
й поеми І. Франка «Мойсей»; сформулювати відповідь на питання: «Казка життя
людства — вимисел чи реальність?»; розвивати мислення, мовлення учнів, учити
будувати власні висловлювання з приводу порушених проблем у творі; спонукати
учнів до осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей.
Тип уроку:
комбінований.
Обладнання:
текст твору, літературознавчий та тлумачний словники.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
·
Чим приваблює читача інтимна лірика О. Олеся? Продекламуйте один із його
віршів.
·
Доведіть, що назва першої збірки відбиває істотне в житті її автора.
·
Як передається краса природи в поезіях О. Олеся?
·
Яке місце у творчості поета посідає громадянська лірика?
Заслуховування усних висловлювань «Особливості поезій
митця»
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Повідомлення теми й мети уроку
Сьогодні ми будемо говорити про досить
актуальну в наш час тему: лідер і народ. Для того щоб дати об’єктивну оцінку
зазначеній проблемі, з’ясуймо, що означають лексеми «лідер», «поводир»,
«пророк», «народ», «юрба», «маса», «натовп». На основі драматичного етюда О.
Олеся «По дорозі в Казку» ми маємо створити модель-ідеал народного лідера.
ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Повідомлення учнів
Загальна характеристика драматичної спадщини О. Олеся
Драматична напруга життя, що вривалась у творчість поета,
спонукала його освоювати нові жанри, у яких з більшою експресією можна було
висловити почуття й думку. Олесь створює низку драматичних етюдів — «По дорозі
в Казку» (1910), драматичні поеми «Над Дніпром» («Весняна казка», 1911),
«Трагедія серця» (1911), «Злотна нитка» (1912), «Тихого вечора» (1912),
віршована «дума-п’єса» «Хвесько Андибер» (1916), драматична поема «Ніч на
полонині» (1941, надр. 1943–1944). Ці твори репрезентують неоромантичний напрям
в українській літературі, особливо яскраво визначений творчістю Лесі Українки,
а також Спиридона Черкасенка, Василя Еллана-Блакитного, Василя Чумака.
О. Олесь був фаховим, професійним драматургом, який писав
би для театру, не був. Четверту книгу він назвав «Драматичні етюди» (1914). Це
невеликі драматизовані ліричні поеми.
Драматичні етюди та поеми Олександра Олеся основані на
фольклорно-міфічному матеріалі, у них протиставляється сіра, гнітюча буденщина
високим мріям і пориванням людини. Хоч у цих творах часто не вказується на
місце й час дії, персонажі майже не конкретизуються в національній чи
соціальній площині, проте символістсько-алегоричні узагальнення не затінюють
спроектованості в сучасну авторові українську дійсність.
Зрозуміло,
самою тематикою, своєрідністю її художньої реалізації твори Олександра Олеся
протистояли побутово-етнографічній драматургії XIX ст.», були явищем
новаторським.
Наснажені емоційністю, тонким ліризмом, драматичні твори
Олександра Олеся виділяються підкресленим психологізмом, що дає підставу
відносити їх до тих «драм настрою», які вийшли на перший план у творчості
Антона Чехова, Генріка Ібсена, Гергарта Гауптмана. Одне слово, Олександр Олесь
залишився ліричним поетом і в драматургії. В останні роки життя в еміграції О.
Олесь створив низку драматичних казок для дітей.
Проблема вождя й маси у світовій літературі
Драматичною поемою «По дорозі в Казку» Олесь вступає в
полеміку з популярним російським текстом Максима Горького «Легенда про Данко»,
що відокремилась від конкретної художньої реальності та претендувала на роль
девізу для радикальної інтелігенції не тільки Росії, а й України. У творі
домінує тема романтичного героя, який намагається вивести людство із темряви до
світла. У казці «буревісника російської революції» романтичний герой гине,
розтоптаний юрбою, що поривається уперед до «світлого майбутнього». Можна
провести відповідні паралелі між етюдом «По дорозі в Казку», де герой веде людей
від безпросвітності до щастя, з раніше написаною драмою норвежця Генріка Ібсена
«Бранд», у якій також підносився образ мужнього проводиря,
котрий дбає
не про себе, а про інших.
2. Колективна робота над змістом твору
·
На початку твору ми бачимо юрбу людей, як її характеризує автор у ремарці. Що
їх турбує найбільше? Окресліть коло їх інтересів.
·
У яких умовах живуть люди?
·
Чи можемо ми цих людей назвати народом? Обґрунтуйте.
·
Чому юрба людей бере на сміх юнака?
·
Чому люди не намагаються знайти дорогу з лісу?
·
Як натовп реагує на першу спробу головного героя знайти дорогу?
·
Чи одразу натовп повірив юнакові, що переконало його в тому, що Він знайшов
шлях?
·
Якою описує Він країну Казку?
·
Як змінюється настрій та ставлення людей до головного героя? На яких деталях
портрету акцентує увагу автор? Знайдіть підтвердження в тексті.
·
З якими словами Він звертається до юрби, щоб підтримати її віру й упевненість у
діях. Наведіть приклади з тексту.
·
Коли й через що головного героя починають мучити сумніви? Як Він поводить
себе у хвилини зневіри?
·
Прочитайте й прокоментуйте уривок від слів: «Учителю! Нам сказали, що ти з
дороги збився» до слів: «Я умираю… Я умру.»
·
Яке значення має образ хлопчика у творі?
·
Як хлопець пояснює, чому юрба втратила право потрапити в Казку?
3. Робота в групах
1-ша група
Завдання. Виписати цитати до образу головного героя.
Скласти його образну характеристику.
Цитатний план до характеристики:
1. «Куди
йому питать ведмедя? Він борсука злякався вчора».
2. «Я не
боюсь небес! Мої відкриті груди».
3. «Так,
так… Боротись я не вмію, і не дало життя мені у руки зброї. Я слабкий».
4. «Коли б
на землю він дивився, то може б і знайшов, а то він дивиться угору. Збирається
усе літати».
5. «О, коли
б міг я іскрами вогняних слів своїх цей ліс проклятий запалити і вам одкрити
небо».
6. «Він
демон. Він пророк».
7. «Де
жертви, там і перемога».
8. «Згоріть
— в житті — єдине щастя».
9. «Ви чуєте,
як у його голос дрижить? Ви бачите, як жахливо у його бігають очі… Він не знає.
Йому здається».
10. «Ранок!
Ти засвітив його і сам безсило погасаєш!»
2-га група
Завдання. Виписати цитати до образу юрби.
Охарактеризувати натовп.
1. «Дарма!
Привикнуть до всього можна».
1.
«Смійтесь! Ваш сміх мене минає».
2. «Твій
швець не був ніколи в небі, твій швець нікого не здіймав з землі угору, нікого
не кликав».
3. «Та ти
кажи: ми й лежачи почуєм».
5. «У їх
душа як кремінь: б’єш крицею по ній, а з неї іскри ллються».
6. «…всі як
камені лежать. Не дивиться їм в очі «завтра». Наїлись хліба,— ну, і досить».
7. А завтра
кору гризтимуть, а там траву».
8. «На те
живем, щоб вік дожити».
9. «Так ви
не люди, а страховища якісь! Я вас… боюсь!..»
10. «Розбили
голову… Розбили голову. Я умираю».
3-тя група
Завдання. Дослідити композицію, проблематику й жанр
твору. Розкрити значення образів-символів: образи лісу, маку, тернового вінка,
дороги в Казку, країна Казки. (Робота з літературознавчим словником.)
4-та група
Завдання. Зробити порівняльний аналіз драматичного етюда
«По дорозі в
Казку» й поеми І. Франка «Мойсей».
Додатковий
матеріал
Трагедію революційного проводиря й маси-юрби з її
інерцією і вульгарним скептицизмом або, так званим здоровим розумом, глибоко
відчувши її в тодішніх відносинах, поет відтворив у своїй драматичній поемі «По
дорозі в Казку», найбільшому і, мабуть, чи не найкращому своєму творі,
написаному у 1912 році. У символічнім образі шукання стежки в глухому лісі
Олесь зумів прозоро й сильно представити складний шлях пошуку ідеалу життя, з
гіркотою демонструючи трагічну суперечність між духовністю,
мрією і
жорстокістю, прагматизмом, обмеженістю пригніченого лихом натовпу: переходи до
віри й обожнювання вождя під його самопевним покликом; короткий революційний пафос
і раптовий упадок при перших проявах слабкості й вагання «вчителя». Безперечно,
такий сюжет не може не викликати асоціації з поемою І. Франка «Мойсей», де
ізраїльський народ, шукаючи шлях до обіцяної Богом землі, також легко
зрікається свого лідера, втративши віру в світле майбутнє. Але й народ, який
ніс у собі рабський дух, не повинен був увійти в Землю Обітовану; через те й
водив його Мойсей сорок років пустелею, щоб покоління, яке зазнало рабства,
вимерло: колишні раби не можуть бути вільними людьми в обіцяній Богом землі.
Через кілька років Олександр Олесь ще раз звернувся до
цієї теми, що, глибоко його займала,— у гарній поезії «Лебідь», де знов-таки
символічно показав поводиря, який тільки ціною власної крові зумів відкрити
своїй «зграї» шлях до «світлого майбутнього»:
На болоті
спала зграя лебедина,
Вічна ніч
чорніла, і стояв туман…
Спало все
навколо, тільки білий лебідь
Тихо-тихо
сходив кров’ю своїх ран…
Олесів поводир також помирає біля самої брами Казки. Він
гине від руки своїх, тих, кого вів за собою. Герой не виявив рис справжнього
революціонера — проводиря народу, не зміг бути непохитним до кінця й
підтримувати цю впевненість у тих, хто
у важку
хвилину впав у сумнів і виявив хитання, чим посіяв зневіру і розчарування.
Вічна казка, Країна Казки, Земля Обітована з’являлися
митцям, коли передчуття невідворотного майбутнього охоплювало суспільство.
Довести свій народ до омріяного прийдешнього зможе тільки стійкий борець,
справжній провідник нації.
О. Олесь дав українську інтерпретацію сюжету, розцвітив
його деталями національної історії. Браму до Країни Казки відчиняє Хлопчик —
символ нового покоління, якому творити диво майбутнього дня.
У Олександра Олеся юрба повертає назад, у ліс, на болото,
не дійшовши трохи до галявини, звідки вже було видно чарівну й прекрасну Країну
Казку. Юрба про це так ніколи й не дізналася. Герой, замордований тими, кого
хотів вивести до Казки, помирає, але бачить з узлісся наочно свою мрію. До
нього підходить хлопчик, який справді живе в Казці. За О. Олесем, Казка — не для
всіх. Принаймні, не для тої жорстокої та темної юрби,
що постає як
об’єкт творчої активності героя. Висновок поета песимістичний: доки Людина
залишається темною та жорстокою, марно шукати шляху до Країни Казки. Чинники
світового зла — не в умовах життя, а всередині людини. І водночас фінал
драматичної
поеми О. Олеся полишає світле враження, бо Країна Казка виявляється існуючою
цілком реально.
ІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу
— На початку уроку ми дали тлумачення таких понять, як:
юрба і лідер. Використавши приклади з твору О. Олеся, створіть асоціативні кущі
до понять:
Лідер — духовна сила — особистість — благородство вчинків
— альтруїзм — самопожертва…
Юрба — маса — безформенна — інстинкти — стадо — злість —
злорадство — жорстокість — …
·
Скласти усне висловлювання «Казка життя людства — вимисел чи реальність?»
«Мікрофон»
Продовжіть
речення: Щоб успішно досягти мети, треба…
ІV. Висновок
Багато світових і українських митців у своїх творах
намагалися відтворити й розв’язати проблему вождя й маси. О. Олесь у
драматичному етюді «По дорозі в Казку» подав інтерпретацію цієї проблеми з
погляду людини ХХ століття. Ви у своїх усних
висловлюваннях
намагалися створити ідеал лідера ХХІ століття. Як бачимо, уявлення пращурів і
нащадків збігаються.
V. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІ. Домашнє завдання
Навести
приклади з історії, життя про благородні вчинки, що здійнювалися заради щастя
людей.
Комментариев нет:
Отправить комментарий